Метелик б'ється об стінка мого серця. Трепоче крилами, харчується моїми силами. Мене лоскоче, та я цього не хочу, Він принесе лиш неспокійні ночі.
Хай вони літають у саду. Я своє щастя в них знайду. Старі ілюзії прожену.
Лети! Метелик, лети від мене далі. Неспокій мені, я вибираю Тихе кохання, справжнє кохання. Лети! Метелик, лети від мене далі. Неспокій мені, я вибираю Тихе кохання, справжнє кохання. Моє кохання. А-а-а-а-а. Справжнє, справжнє, справжнє. А-а-а-а-а. Справжнє, справжнє, справжнє. Метелик тихо здіймає в грудях вихор. Веде примарою, лоскотує тонкою парою. Метаморфози захоплюють мій розум. Вони віщують мені про загрозу.
Я обіймаю його в долоні. І відпущу поскоріш на волю. Це неможливо звати любов'ю.
Лети! Метелик, лети від мене далі. Неспокій мені, я вибираю Тихе кохання, справжнє кохання. Моє кохання. Лети! Метелик, лети від мене далі. Неспокій мені, я вибираю Тихе кохання, справжнє кохання. Моє кохання. А-а-а-а-а. Справжнє, справжнє, справжнє. А-а-а-а-а. Справжнє, справжнє, справжнє.
