Ти моя One love, it’s my life
Хочеш моє серце — то прошу, забирай.
Всі свої рани я тобою зашиваю,
У твоїх очах куди подітись — не знаю.
Ти моє сонце, що світить в пітьмі,
Я бачу силуети твої у моєму сні.
І все питаю в чотирьох стінах себе:
Чи це все сон?
Чи це все сон?
Бо ти мій сон, який наяву,
Прошу, тримай мене на плаву.
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дойду.
Бо ти мій сон, який наяву,
Прошу, тримай мене на плаву.
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дойду.
Сон, який наяву...
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дійду.
Ти мій маяк у морі, де так багато злив,
Ти мій причал, тримаєш, коли немає сил.
Без тебе я — корабель, який не мав вітрил,
Блукав би там, де вітер всі мрії загубив.
Я пливу через ріки і моря,
Де горизонт — я шукав твоє ім’я.
Твої бездонні очі — моє життя,
Залежний я від твого серцебиття.
І зорепадами падаю в темноті,
Перебираю всі спогади в голові.
Я бачу силуети твої знову в сні,
І все питаю, чи це сон, чи наяву?
І зорепадами падаю в темноті,
Перебираю всі спогади в голові.
Я бачу силуети твої знову в сні,
І все питаю, чи це сон, чи наяву?
Бо ти мій сон, який наяву,
Прошу, тримай мене на плаву.
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дойду.
Бо ти мій сон, який наяву,
Прошу, тримай мене на плаву.
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дойду.
Сон, який наяву...
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дійду.
