Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван пересікає кордони
Які намалювала голова
Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван повертатиметься додому
Навіть коли його вже нема
Моє життя в моїх руках
Як клавіші фортепіано
Спочатку білі грають в такт
А потім чорні, як погано
Нажаль, життя - не до мажор
Багато має чорних клавіш
Але найкращі пісні про любов
Без чорних також не заграєш
Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван пересікає кордони
Які намалювала голова
Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван повертатиметься додому
Навіть коли його вже нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
Я не хочу співати сумного
Де немає ні краплі надії
Такий трек не підніме на ноги
І не зможе призвати до дії
Я із музикою в серці буду
Лиш любов нести вперед як факел
Нехай цей біт тебе розбудить
Нагадає, що не треба плакать
Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван пересікає кордони
Які намалювала голова
Я йду на таран негараздам через перепони
Музика - це мій двигун, якщо це перегони
Мій караван повертатиметься додому
Навіть коли його вже нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
Нема, нема, нема, нема, гей
Нема, нема, нема
