Колекція речей
Затьмарила колекцію почуттів
Серед усіх очей
Давно не видно вогнів
Ми бачимо світ, та не бачимо світла він
Де в нас окреслений вітонними клітками
Оберігали дитячу мрію
Щоб була нездійсненна та в нас є надія
Не сідай, не читай, не кричи, відстань
Не благай, не стрибай, не мовчи, не знай
Не ходи, не гуляй і де спиш, вставай
Не літай
Не літай
Озирнися навколо
Розраховуй на мене і знай, я чекаю вдома
Мої руки завжди готові зігріти холод
Та це складно, коли тримаю я серп і молот
Ми обожнюєм сірий колір
Чи то нам так сказали, чи наша воля
Чи краватка, чи кроу, та на цьому фоні
Бездоганно виглядає червоний
Нас наповнюють, що у дитинстві люди
Аби інші відпили із цих посудин
Так наївно вважати, що та людина
Зможе дати їм інші рідини
Не сідай, не читай, не кричи, відстань
Не благай, не стрибай, не мовчи, не знай
Не ходи, не гуляй і де спиш, вставай
Не літай
Не літай
Озирнися навколо
Розраховуй на мене і знай, я чекаю вдома
Мої руки завжди готові зігріти холод
Та це складно, коли тримаю я серп і молот
Не сідай, не читай, не кричи, відстань
Не благай, не стрибай, не мовчи, не знай
Не ходи, не гуляй і де спиш, вставай
Не літай
