Коли залишився крок Давай це зробим удвох Дивись як день догорає
Ти бігла Не озираючись Минуле наче петлі Завʼязані на рукавах Тобі не до обіцянок І не треба омани На мені твої прикраси Прикраси то рани
Мила моя! В миті самотності сховала десь безліч годин Чом твоє море болить І хто в нім потопає Та я все ж запитаю
Мила моя! Лишатись довше тут не буде ніяких причин Бо твоє серце граніт І твердіє хай далі Та я все ж запитаю Чи є кінець твоїй печалі?
Коли залишився крок Давай це зробим удвох Дивись як день догорає А може там кінець печалі ?
Не встигла Сказати все мені Слова неначе в горлі Осіли у думках в неволі Лишиш тим хто боявся І заплаче за нами Хто ж дарував ті прикраси Прикраси то рани
