Зимною вдаль
Плине місто, як в небі пташка
Повітря знялось важко
Зимною звук
В'яже серце в бетонних стінах
Місто живе постійно
Я вже іду, чекай мене.
Я вже біжу, життя мене коле.
Тому ти обернись.
Побач мене.
Я за твоїм плечем.
Ховаю свою душу за своїм чорним плащем.
За своїм плащем.
Час, як пісок,
Крізь пальці рук в кишені.
Ми всі його мішені.
Тут моя ціль,
Тут твої кроки.
Чекай мене допоки.
Тут твої кроки.
Чекай мене допоки.
Мене цілують кроки всі твої.
Я вже іду, чекай мене.
Я вже біжу, життя мене коле.
Тому ти обернись.
Побач мене.
Я за твоїм плечем.
Ховаю свою душу за своїм чорним плащем.
За своїм плащем.
Я вже іду, чекай мене.
Я вже біжу, життя мене коле.
Тому ти обернись.
Побач мене.
Я за твоїм плечем.
Ховаю свою душу за своїм чорним плащем.
За своїм плащем.
