І як тепер тебе забути? Душа до краю добрила Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі Такої спраглої жаги Такого зойку у мовчанні Такого сяйва навкруги
Спини мене, отямся і отями Така любов буває раз, ніколи Вона ж промчить над зламаним життям За нею ж будуть бігти видноколи
Вона ж порве нам спокій до струни Вона ж слова поспалює вустами Спини мене, спини і схамени Ще поки можу думати востаннє
І як тепер тебе забути? Душа до краю добрила Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила Такої чистої печалі Такої спраглої жаги Такого зойку у мовчанні Такого сяйва навкруги
Ще поки можу, але вже не можу Настала черга й на мою зорю Чи біля тебе душу відморожу Чи біля тебе полум'ям згорю
І як тепер тебе забути? Душа до краю добрила Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила Такої чистої печалі Такої спраглої жаги Такого зойку у мовчанні Такого сяйва навкруги
І як тепер тебе забути? Душа до краю добрила Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила Такої зоряної тиші Такого безміру в тобі Це може навіть і не вірші А квіти, квіти кинуті тобі
