Я намагаюся звикати до тиші повільно
І подумки вдавати, що кожен з нас вільний
Згадаю, що весною вже брат не напише
Високою ціною дається нам тиша
Навряд чи новими ми станемо
Такий вже час
Колись як новини згадаємо
Але не нас
Що так одягався і їв,
Що не побоявся, не млів,
Що там під ракетами
Біг з кулеметами
Просто, щоб ти зараз жив
Ким ми були до війни?
Ким ми стали поясни?
Люди, не люди, хто знає?
Ким ми були до війни?
Ким ми стали я і ти?
Більше ніхто не зламає
Скажи, що тобі не комфортно,
Ти їхні листи не читаєш
Рятуйте, самотньо,
І виклади фото
Про те як страшенно страждаєш
Скажи, що хотів би в відпустку
І в гру цих дорослих не граєш
Усе це безглуздо
Побрав би чорт руских
А ти як себе почуваєш?
Сказати про це та не в пісні
У неї не влізе весь стогін
Жінки як туристи із місця на місце
Стирають себе об дороги
Сказати про все та
Мовчати
Як мінімум точно хвилину
Бо той, хто життя своє
В бою утратив
Хотів би, щоб ти тримав спину
Ким ми були до війни?
Ким ми стали поясни?
Люди, не люди, хто знає?
Ким ми були до війни?
Ким ми стали я і ти?
Більше ніхто не зламає
