Ми ловили нескорені хвилі Поза виміром знаних стихій Де розкидані на небосхилі Тільки залишки наших надій Не торкнутись тебе непомітно Поки морок безодні мовчить Я колись віднайшов твоє світло Що тепер мені ледь мерехтить
Знай, не зігріти долонями сніг Тану, я тану в обіймах твоїх Дай зупинитись хоча би на мить Бігти не стану, бо тану, я тану
Не важливо що було і буде Коли серце під владою криг Коли холод наповнює груди Щоб сховати тебе від усіх Може час достеменно покаже Чи мій слід у відлунні не зник Та одне із твоїх відображень Залишилось зі мною навік
Знай, не зігріти долонями сніг Тану, я тану в обіймах твоїх Дай зупинитись хоча би на мить Бігти не стану, бо тану, я тану
