Так безглуздо було закохатись у тебе Так бездумно Так божевільно Все це так у моєму дусі Піднімаю руки
Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі
Я чекатиму в гості Дві зими одну осінь Ну на цьому і досить В русі голих ілюзій Я збиратиму крихти Я ловитиму рухи Жодна з версій неповна Я приміряю кожну Може раптом підійде Вибач, так же не можна Я була не повинна Я ні в чому не винна (Я ні в чому не винна)
Я триматиму руку І підвищую пульс Зі швидкістю звуку Біг на місці захищаюсь від куль Зашифровані зустрічі Миттю стерті рядки Бігти безліч фальш-причин Тут лишитись чи навпаки
Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Ми усе ж таки друзі Усе ж таки друзі Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки Ми усе ж таки Ми усе ж таки (Друзі) Ми усе ж таки
І вже ніхто Ні ти, ні я Не прагнем розуміння Відбитки зайчиків в очах Змінило оніміння На суперечливих плечах Вагання звели табір Мене підкорює печаль
