Roman Lavruk - Та Любімся, Файна Рибко

Ми йдемо з полонини
Зорі стоять низько
Під ногами стежка в'ється
Як гадина близько
Ти смієшся мов росинка
Світиш як світлиця
А мені лиш до тебе
Обійняти любця
Ми ся знали ще малі
Там де гори і хмари
Ти у вінку з ромашок
Я стою як паруб
І тепер коли зустрів
Світу вже не спиню
Бо від тебе моя рибко
Душу я згубивну
Та любимся файна рибко
Не жури нікого
Бо життя то лише мить
А кохать дорога
Любимся файна рибко
Хай би грім гримів
Але знати що я твій
От найкращий спів
Кажеш мій але не мій
І то правда сила
Бо як любиш то палає
Аж би ніч горіла
Я роблю й на роботі
А думки до тебе
Навіть сон не йме
Як нема потреби
Люди кажуть дурні діти
Щось так кохають
А ми ж просто живі
Поки душу маєм
Бо у світі все минеться
Як вода з потока
А любов коли в нас справжня
Лишиться глибока
Та любимся файна рибко
Не жури нікого
Бо життя то лише мить
А кохать дорога
Любимся файна рибко
Хай би грім гримів
Але знати що я твій
От найкращий спів
Гей гармонія грає
Й душу виливає
Моє серце кам'яне
В тобі розпливає
Хоч і гори тяжко йти
А в долину мушу
Бо без тебе файна рибко
Пропадає душа
Гей та як буде колись важко
Згадай ті поляни
Як ми колись молодими
Співали кохали
Бо допоки б'ється серце
Де шумить смерека
Будеш ти моя навіки
Моя любко файна