А вона мою сорочку одягнула тимчасово І раптово в серце поселилась Наших душ дві пташки невпевнені В небо ніби вперше піднялись
І в серцях двох крижаних північних Дефіцит любові теплом зміниться І поля квіткові постелені І магніти всієї землі зійдуться
Пити з нею вино Лежати головою в її колінах Збирати світанки з її вій І засинати мов у казці неземній Плисти морями Плисти по її морях своєю хвилею Дзвеніти від щастя тонкою струною П'яніти від думки, що вона зі мною
І хай дні не гасить календар Хай осінь своїм краєм не зійдеться І ненавідують думки дивні Що не вічним буде це все Не знайдуть нас екрани і радари Нікому не скажем, де ховаємось З собою заберем лише головне Те, що є у мене і у неї
Пити з нею вино Лежати головою в її колінах Збирати світанки з її вій І засинати мов у казці неземній Плисти морями Плисти по її морях своєю хвилею Дзвеніти від щастя тонкою струною П'яніти від думки, що вона зі мною
