Слово, моя ти єдиная зброє Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем для катів
А ми б за мову і слово тут своє життя віддали Нам або запах свободи, або знову у кайдани Ми — діти, що росли на Революціях Майдану Тепер дійдем до кінця ніби євреї до Йордану!
Питання мови не на часі? Ну тоді втікай як блазень Мені навіть не розказуй з методички свої фрази! Мова моя як в'язень, морять голодом і газом Кожен раз робили все, щоб з нею ми були не разом
В лютому й навесні, у підвалах тісних Ми співали пісні солов'їні! В лютому й навесні, у підвалах тісних Мріяв я прокидатись у вільній країні!
Слово, моя ти єдиная зброє Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем для катів
Всі перевзулися, мов на вході до спортзалу! Та краще так, аніж залишити все як було До хліба — сіль, до солі — рани, та не всі ще знали Велику ціну, щоб загнати орків до берлог
Цього б ніколи не було та уявити складно! Те, що плекали предки, розтоптав їх черевик А ми дивились мовчки, потім сказали «ладно» А замість мови нам поклали кулю під язик
Хіба не ясно, що це ми впустили цього пса!? На парах кажуть, ніби Стус у всьому винен сам Кого ти вчиш, пацан! Яким Героям Слава? І мова в нас була… Чому ж постійно воскресала?
Існують речі, що не втримає жоден замок! Забрати слово — це не значить, що народ замовк Зараз говорять кулі та найголовніше згодом Ми промовимо разом мовою з відкритим кодом!
