Гранітні обеліски, як медузи Повзли, повзли і вибилися з сил — На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил Мільярди вір зариті у чорнозем Мільярди щасть розвіяні у прах Душа горить. Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах
Коли б усі одурені прозріли Коли б усі убиті ожили То небо, від прокльонів посіріле Репнуло від сорому й хули Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил!
Уже народ — одна суцільна рана Уже від крові хижіє земля І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд І їх прокльони, злі й несамовиті Апостолів злочинства і облуд!
Коли б усі одурені прозріли Коли б усі убиті ожили То небо, від прокльонів посіріле Репнуло від сорому й хули Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил!
На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил...
