Світ давно не змінюється, правда твоя Ти бачиш нині те, що бачу і я Я чую нині те, що ти шепотів Торкатися життя, немов жіночих животів
Не треба, моє сонце, печалі й каяття І навіть як зупиниться моє серцебиття – Нічого не зміниться, нічого не мине: У тебе є два серця – віддай мені одне
А ось вам історія про двох диваків Про ніжність і довіру, про безсилля кулаків Про жорстокість юрби, про свободу і закон Про те, що любов не знає жодних перепон
Ця жінка, що не знала ні тривоги, ні вини Цілий світ працював, щоби зустрілися вони Невідомо хто шукав і невідомо кого Вона випила снодійне і побачила його
Любий мій, за нами плачуть ліси А я їх голоси заплету до коси І всі ті, хто за нами прийшов На цю апокаліпсу, на фаєр-шоу
І хай вони далі полюють на нас Але небо складається з довгих терас І світло поміж пітьми І є серце б‘ється, доки разом ми
