Ходить повітрям утомлений Яків Значить межу між зимою і літом Човен рибальський кидає якір Ніби пакетик із чаєм "Ліптон" Рання пора безнадійно впертих Пора повертань і пора продовжень Ось капітан розглядає берег Наче газету старих оголошень Скільки вивчати води зимові Як прочитати знаки повчальні? Мудрість - вона не лише у слові Але й в мовчанні, в мовчанні
Скільки, питаю, на ранковій мові Гаснуть поволі вогні причальні? Щедрість - вона не лише у любові Але й в прощанні
Той капітан - щирість! Той капітан - радість! Той капітан - вірність! Той капітан - правда! Правда, правда!
Плани повітрям, наче вітрила Ламає нічні причали Мені важливо, що ти говорила І надважливо, про що мовчала Жовто до ранку світять ліхтарі Світять знесилено, до знемоги В небі зимовому, ніби в лікарні Живуть відвертості й тривоги Дивна пора відчайдушно сміливих Довгі часи голосних і тихих Коїться по осінніх зливах Моря нічного болючий вивих
Скільки, питаю, на ранковій мові Гаснуть поволі вогні причальні? Мудрість - вона не лише у слові Але й в мовчанні
Той капітан - щирість! Той капітан - радість! Той капітан - вірність! Той капітан - правда! Правда, правда!
Той капітан, що у шторм, не в спокій Вголос сміється і люльку палить Той, хто думки твої знав напамя'ть Любив тебе і твоє дно глибоке Йому байдужі чужі причали Тиша, мов повінь, проти повчання Мудрість його не лише у слові Але й в мовчанні, в мовчанні
Той капітан - щирість! Той капітан - радість! Той капітан - вірність! Той капітан - правда! Правда, правда!
