Опале листя літає в повітрі
І на серці солодкий мінор
Пахне листям, дощами і вітром
Цей прощальний осінній узор
Підіймаю свій погляд до неба
Десь далеко лунає їх крик
І нічого казати не треба
Я до суму такого вже звик
А журавлі, а журавлі
Летять у вирій, забираючи дні
А журавлі, а журавлі
Лишають в серці ностальгії вогні
А журавлі, а журавлі
Летять у вирій, забираючи дні
А журавлі, а журавлі
Лишають в серці ностальгії вогні
Золотий килим парк покриває
Я ступаю по ньому один
Кожне дерево в снах оживає
Із далеких щасливих годин
Підіймаю свій погляд до неба
Десь далеко лунає їх крик
І нічого казати не треба
Я до суму такого вже звик
А журавлі, а журавлі
Летять у вирій, забираючи дні
А журавлі, а журавлі
Лишають в серці ностальгії вогні
А журавлі, а журавлі
Летять у вирій, забираючи дні
А журавлі, а журавлі
Лишають в серці ностальгії вогні
А журавлі, а журавлі
Летять у вирій, забираючи дні
А журавлі, а журавлі
Лишають в серці ностальгії вогні
