(Іво Бобул) Ідеш, а очі сяють, Неначе зірка рання. Тому що ти кохаєш, Тому що ти кохана.
(ZHANNET) Щаслива й серцем бачу Спекотне взимку літо, Душа від щастя плаче І квітне, наче квітка. … Якого кольору З коханим ночі, Такого ж кольору Любов жіноча. Якого кольору Браслети на зап’ясті, Такого ж кольору Жіноче щастя. .. (Іво Бобул) Добром сповите серце В обіймах так зігріте. А очі як люстерце, Душі, де промінь світла.
(ZHANNET) Підношу над землею Я руки , наче крила. У доленьки моєї Благословенна сила.