Погляд тоне в небесах Вийшов через поле в сад Під ногами вже роса Ця прикраса - мій фасад Кожен фініш - новий старт Вирішив для себе сам Де реальність, а де гра? Сонце з'їла темнота.
Кожен день у грі, не потрібні ці причини. Щоби залишатись, це пуста балаканина. Головне вкладати усі можливі сили. Економ здоров'я, колись кажу це сину. Ей, хаосу вже мало, давно потрібні зміни. Моя зброя затупилась, це точно не причина, Щоби залишатись просто осторонь. Подивися на все збоку, раджу охолонь. Мрію про день, коли я зможу насититись. Моє кохання зростає, напевне, помітно. Спочатку себе, потім інших всіх. Почуваюсь, з контексту я вирваний. Харчуюся виглядом обрію і видки. Мисли підсилюють. Броню одягнув, не зупинити.
Погляд тоне в небесах Вийшов через поле в сад Під ногами вже роса Ця прикраса - мій фасад Кожен фініш - новий старт Вирішив для себе сам Де реальність, а де гра? Сонце з'їла темнота. Я заховаюся далеко за обрієм, Там де порожнеча моя буде заповнена. Моя зброя - промені, вони заточені, Можуть пронизати навіть гостей непроханих. Я закоханий, І це найміцніша броня. Витримує кожен удар. Коли все погано, це захист мій від урагану. Це сяйво посеред туману, Це запах, що завжди, що сили дурманить. Роблю я виняток з правил. Бачу красу навіть серед бур'яну. Коли я тут, я вже ніби п'яний. Накивав п'ятами, щоб загасити гамір. Міцний щит робив сам руками. В тишині закрутив приправи. Дав цей спліф, і я уже пам'ятний.
Погляд тоне в небесах Вийшов через поле в сад Під ногами вже роса Ця прикраса - мій фасад Кожен фініш - новий старт Вирішив для себе сам Де реальність, а де гра? Сонце з'їла темнота.
Погляд тоне в небесах Вийшов через поле в сад Під ногами вже роса Ця прикраса - мій фасад Кожен фініш - новий старт Вирішив для себе сам Де реальність, а де гра? Сонце з'їла темнота.
