Пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
Пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
Це не сон, ні,
як тільки визирнеш назовні,
пристану нічним жахом і причиною інсомнії.
Ей,
я самий дикий із мусонів,
і перший в дивізіоні,
та обраний УЗіоні.
Той, хто надуватиме вітрила,
та не влобить жоден вила,
та навіть кільце із мітрила, мила.
Я,
думаю в тому моя сила,
що моя думка полетіла
і тобі теж дарує крила.
Нахиляю з тріском старі дерева,
поки їх коріння іще в землі.
Мені жоден блиск до роки й не треба,
громаддям собі.
Пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
Цей пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
Я дую так, щоб комусь інакшому
було би вже страшно,
та ти, я бачу, духом наш,
ти здумаєш башню.
Ті, кого продухає,
собі просто кашляють,
вітрики будуть крутитися,
поки ми пашемо.
І моя каша та, що наживо,
тому лажу.
Вам я ніколи не покажу,
маю враження,
що навантажую душу шир' об'ємно,
коли кажу або ніяк, або по-нашому.
Нахиляю з тріском старі дерева,
поки їх коріння іще в землі.
Мені жоден блиск до роки й не треба,
громаддям собі.
Пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
Цей пільний вітер
руками не спіймати,
як би ти не хотів.
Бутую звідти,
звідки не чекав ти,
зриваючи дахи.
