А я буду жити всім ворогам на зло,
Буду долю шити, щоб там далі не було.
А я буду жити, на зло всім ворогам,
Я рідним і близьким всього себе віддам.
А я буду жити всім ворогам на зло,
Буду долю шити, щоб там далі не було.
А я буду жити, на зло всім ворогам,
Я рідним і близьким всього себе віддам.
То не біда, що не видно світла зовсім,
Тут кожен з нас його у своїх грудях носить.
А щирого добра ніколи небо не забуде,
На те ми і живемо, щоб віддавати себе людям.
Будувати мости від серця до серця
І бути простим, хай щодня воно б’ється.
Крізь темряву сяйвом прол’ється.
Я тут зараз і тепер іду з надією вперед.
Її ніколи не зломити — я жив, живу і буду жити!
А я буду жити всім ворогам на зло,
Буду долю шити, щоб там далі не було.
А я буду жити, на зло всім ворогам,
Я рідним і близьким всього себе віддам.
То не біда, що не видно зовсім світла,
Бо я віддав давно свої вітрила вітру.
Він знає шлях і таємниці світу,
І виведе мене до сонця непомітно.
І поки є сили, поки є час,
Ще не погас вогонь у очах.
Я сам собі пообіцяв:
Іти до кінця...
Я тут зараз і тепер іду з надією вперед.
Її ніколи не зломити — я жив, живу і буду жити!
А я буду жити...
А я буду жити всім ворогам на зло,
Буду долю шити, щоб там далі не було.
А я буду жити, на зло всім ворогам,
Я рідним і близьким всього себе віддам.
